Іноді шлях до нових можливостей починається з рішення, яке спершу здається зовсім не твоїм. Саме так сталося з Іваном Смиком – учнем 10-Г класу економіко-правового профілю Чернігівського обласного наукового ліцею, який нині є отримувачем іменної стипендії випускників за високі досягнення у навчанні (фундатор стипендії – Володимир Лопатка, випускник ліцею 2010 року).
Студія журналістики поспілкувалася з ліцеїстом про його шлях до ліцею, навчання та враження від несподіваної відзнаки.
Іван народився і виріс у Чернігові. До вступу в ліцей він навчався у Чернігівській загальноосвітній школі №33. За його словами, це була звичайна школа з хорошими вчителями та дружнім колективом, про яку залишилися теплі спогади.
У дитинстві хлопець був активним і допитливим: багато часу проводив із друзями на вулиці, часто допомагав татові в гаражі. Чітких уявлень про майбутню професію тоді не мав і, як зізнається, досі перебуває у пошуку власного шляху.
Рішення вступати до ліцею спочатку належало мамі. Іван згадує, що поставився до цього скептично і навіть із певним роздратуванням, адже йому здавалося, що ліцей надто ідеалізують. Однак після початку навчання його думка змінилася.
- Коли я почав навчатися тут, зрозумів, що багато з того, що розповідали про ліцей, правда. Зараз я дуже вдячний, що вступив саме сюди, – говорить Іван.
Серед приємних моментів ліцейського життя він із посмішкою згадує не лише атмосферу, а й побутові дрібниці, зокрема булочки на перервах і годинну обідню перерву. За його словами, у ліцеї справді смачно готують.
Адаптація в новому середовищі минула швидко: вже в перший день Іван познайомився з більшістю однокласників, тож труднощів ні у спілкуванні, ні в навчанні не виникло.
Про іменну стипендію випускників ліцею він дізнався лише під час спеціального заходу і до того навіть не підозрював про її існування.
- Я почав здогадуватися, що відбувається щось незвичайне, коли на захід прийшов лише я та однокласниця, яку я запросив. І вже там дізнався про цю стипендію. Тож мети отримати її в мене не було, я просто не знав, що вона існує, – розповідає ліцеїст.
На його думку, вирішальними стали старанність і відповідальне ставлення до навчання.
Звістка про нагороду викликала змішані емоції: здивування, радість і гордість.
Іван переконаний, що така підтримка від випускників має велике значення для учнів.
- Це показує, що ліцей – це не просто два роки навчання, а спільнота, в якій зберігається зв’язок між поколіннями. Такі відзнаки мотивують рухатися вперед і не знижувати планку, – зазначає він.
Майбутнім ліцеїстам Іван радить зосереджуватися на головному:
- Потрібно просто робити свою справу, старанно і від душі. А про такі речі, як іменна стипендія, можливо, навіть не варто говорити заздалегідь, нехай для когось це стане приємним сюрпризом.
Студія журналістики ЧОНЛ