Головна » Дистанційне навчання» Родинні історії війни
16:34
Родинні історії війни

8-9 травня наша країна схиляє голову та згадує всіх учасників Другої світової війни.

Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців вона була. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Учнівство І гуманітарного під час виховної години (куратор Олена Мосич) змогли пригадати своїх рідних, які віддали життя за мирне небо в усьому світі та долучитися до Всеукраїнської кампанії #родинні_історії_війни від Український інститут національної пам'яті

Прадід Клименка Максима Серович Микола Петрович. Воював на 3-му та 1-му Білоруських фронтах.

Прапрадід Мальованого Івана (Івана назвали на честь прапрадіда) Ілляш Іван Григорович. Учасник громадянської війни 1918-1921рр. Учасник Другої світової війни з липня 1941р. Брав участь у боях на Ленінградському фронті. Був поранений. Мав посади: їздовий 845-го артилерійського полку, телефоніст 310-го артилерійського полку. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

Ілляш Дмитро Іванович, син Івана Григоровича. Лейтенант 128-го стрелкового полку. Нагороджений медаллю « За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945гг»

Прадід Молочко Діани Молочко Іван Кирилович. Ленінградський фронт.

Прадід Лопати Даши Демиденко Іван Михайлович. Краснофлотець. 122 зенітний артилерійський полк протиповітряної оборони Чорноморського флоту (Одеса, Севастополь, Новоросійськ). Нагороджений Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.

Прадід Зозулі Івана Іваніцький Федір Гаврилович. Військовий льотчик. Південно-західний фронт. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

Прапрадідусі Білик Юлії.

Кобець Омелян Андрійович. Червоноармієць. Потрапив у полон в 1941р. Був звільнений у 1943р. Загинув при форсуванні Дніпра 28.12.1943р. Похований в Білорусі, у Гомельській обл., смт. Брагін.

Скляр Андрій Володимирович (1916-1943) призвався на фронт у 1939 році. Призвали на Фінську війну. Він був льотчиком. Коли почалася вітчизняна війна, надалі продовжував військову службу. Загинув у 1943 році під Москвою, його літак було збито.

Скляр Савелій Володимирович (1911 - 1943)

Тільки почалась війна його відразу мобілізували на фронт. Воював під Брянськом. Був піхотинцем, сухопутні війська. Кінець 1942 військова частина потрапила в оточення у Брянських лісах , виходили самі з оточення хто як міг. Він повернувся назад, але село було окуповано гітлерівцями під час його повернення. Хтось доніс про його повернення місцевим поліцейським. Саме тому 23 лютого 1943 року розстріляли на полі в м. Мена. На місці розстрілу наразі встановлений пам'ятник.

Вони являються двома рідними братами

Прадідусі Козинець Альони (загинули, захищаючи нашу Батьківщину)

Козинець Степан Кондратович. Червоноармієць. Пропав без вісті.

Дюндик Семен Степанович. Рядовий. Пропав без вісті. (фото)

Дрозд Олександр Дмитрович. Червоноармієць. Рядовий. Загинув 29.02.1944р. Похований в Білорусі.

Прадідусь Козлової Вікторії.

Руденко Гаврило Карпович. Рядовий. Воював біля м.Гомель. У результаті поранення залишився без ноги.

Прабабуся Ярмак Анжели Іващенко Олександра Іпатіївна. Була остарбайтером. Працювала в німецькій родині по господарству. Як відомо, доля цих людей залежала від умов, у яких вони працювали. Але прабабусі пощастило з господарями, а особливо з господинею – вона була дуже добра, таких людей на той момент було дуже мало (навіть ця господиня говорила, щоб бабуся запрошувала свою односельчанку, адже там, де вона працювала, були дуже жорстокі умови)

Харченко Іван Сергійович - прадідусь Анжели.

Був учасником бойових дій. Отримав медаль за відвагу

Прадіди Залозного Олексія

Боровик Єфим Михайлович народився у 1905 році.

Забрали на війну 1941 і загинув в Смоленській області, селище Тіванці у 1943 році.

Горілий Тимофій Єсипович

Забрали на війну в 1941, місце загибелі невідоме, скоріш за все там же де і Єфим

Микола Жабко Євдокимович

(Брат прабаби), воював в радянсько-японскій війні 1945

1927 в січні народився

Живе зараз у Владивостоці.

Жабко Євдоким Опанасович, забрали на війну в 1941,

Загинув під Брянськом.

Бурковська Каріна

Прадід Бурковський Василь Захарович, учасник трьох війн:

Громадянської

Фінської

Другої Світової

Коли саме воював- інформація відсутня. Дослужився до Героя. Мав Орден першої і другої ступенів, Орден Леніна. Після війни працював у колгоспі чабаном. Прожив майже 100 років.

Мав двох синів Павла і Івана. Обоє воювали на фронті. Павло загинув під Ленінградом, похований на Курській дузі.

Іван, прадід, був поранений, потрапив у полон, після звільнення повернувся додому.

Історії цих людей вражають. Долучайтеся й ви!

Детальніше

Категорія: Дистанційне навчання | Переглядів: 38 | Додав: admin_ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar